Словник стоматологічних термінів

Разом з нашими стоматологами, ви підготували для вас корисний міні-словник стоматологічних термінів, які допоможуть вам розуміти світ стоматології трохи краще. Приємного читання.

Інтерактивний зміст:

А
Б
В
Г
Д
Й
З
І
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
Ф
Х-Ц-Ч-Ш

А

Адгезивний протез – стоматологічна конструкція, що використовується для відновлення втраченого пацієнтом зуба. Вона фіксується на сусідніх одиницях зубного ряду, що виступають опорними. Це малоінвазивна методика, що дозволяє не піддавати тканини серйозній обробці. Найчастіше адгезивні протези застосовуються тимчасово.
Активування – процес приведення в дію чогось, що використовується у стоматології для вирішення різних завдань.
Алергія – реакція організму людини на взаємодію з тими чи іншими речовинами, виступаючими подразником – алергеном. У стоматології вона може виникати на препарати, що застосовуються для лікування, знеболення. Виявлятися така реакція імунної системи може набряклістю слизових оболонок, спазмами дихальних шляхів, кон’юнктивітом, головним болем, порушенням слуху, дерматологічними проявами.
Алергологічна проба – дослідження у вигляді тесту, проведеного з виявлення речовини, на які у пацієнта може виникнути алергічна реакція.
Альвеола – лунка, в якій розташовується зубний корінь. Знаходиться вона в щелепі, в альвеолярному відростку.
Альвеоліт – запалення, що протікає у лунці зуба після його видалення. Розвивається захворювання, якщо в ній не утворився кров’яний згусток, що захищає її від попадання та розвитку інфекції.
Альвеолярний відросток – область щелепи, у якій розташовується зуб. Складається вона із внутрішньої, зовнішньої стінок та речовини з губчастою структурою, в якому знаходяться альвеоли.
Анестезія – медикаментозне знеболення, яке застосовується для усунення чутливості зубних тканин до больових відчуттів. Використовується вона для лікування, видалення зубів, інших стоматологічних втручань.
Аномалія прикусу – неправильне змикання зубів, яке може бути спровоковане вродженими дефектами щелеп або бути набутим унаслідок травми. Виправлення прикусу здійснюється за допомогою ортодонтичних конструкцій – пластинок, брекет-систем, спеціальних апаратів.
Апарат Френкеля – знімна конструкція, що використовується для виправлення прикусу у дітей (зазвичай віком 4-11 років). Для її виготовлення використовується медичний дріт діаметром до 1 мм, металевий каркас, щічні щити, губні пелоти. Завдяки цьому пристрою вдається не тільки виправити прикус, а й забезпечити нормальну роботу м’язів.
Апекс – верхівка зубного кореня та найвужча його частина. Від цієї назви походить і такий термін як «апікальний», що означає «верхівковий».
Апекслокатор – електронний пристрій, який використовується під час лікування каналів коріння зуба. Завдяки йому максимально точно вдається визначити їхню довжину.
Армування – процес формування основи зуба, на який встановлюється коронка. Для процедури використовується спеціальний матеріал, завдання якого полягає в компенсації недостатньої пломбувальної маси і правильного забезпечення навантаження на площу зуба. Прикладом армуючої конструкції є штифт.
Аттачменти – вид кріплення бюгельного (частково знімного) протезу. Вони працюють як кнопки. Одна їхня частина фіксується до знімної складової конструкції, а інша кріпиться до незнімної частини. Аттачменти не видно, оскільки розташовуються в ротовій порожнині з язичної сторони.

Б

Безметалові коронки-виготовляються з матеріалу, що використовується для естетичного протезування, відновлення зубного ряду. Для виготовлення незнімних протезів застосовується оксид цирконію, що покривається керамічним шаром чи кераміка чиста. За рахунок того, що у таких конструкцій відсутній металевий каркас, який є непрозорим, вдається досягти високого рівня естетичності зубного ряду.
Біомеханіка нижньої щелепи – галузь стоматології, яка займається вивченням руху нижньої щелепи вгору, вниз, у сторони, що відбувається при пережовуванні, ковтанні їжі, розмові тощо.
Біосумісність – високий рівень переносимості організмом сторонніх речовин, які можуть застосовуватись при стоматологічних маніпуляціях.
Брекет – елемент ортодонтичної системи, що фіксується на зубній поверхні з метою кріплення всієї конструкції. Остання використовується для вирівнювання зубів, виправлення прикусу. Брекет може бути виготовлений з пластику, металу, кераміки і навіть сапфіру.
Брекет-система – ефективна незнімна ортодонтична конструкція, що використовується для вирівнювання зубів, корекції прикусу. Застосовуватись вона може як для дітей, так і для дорослих. Складається пристрій із дуги, завдяки якій здійснюється переміщення зубів, а також із брекетів.
Бруксизм – мимовільний скрегіт зубами, який людина не може контролювати, що виникає переважно вночі, коли вона спить. Наслідком хвороби виступає швидке стирання зубної емалі, руйнування пломб, коронок, ортодонтичних конструкцій. У ряді випадків недуга є одним із проявів захворювань нервової системи.
Бюгельний протез – знімна ортопедична конструкція, що складається з металевої дуги – бюгеля, пластмасової основи, що імітує ясна, та штучних зубів. Такий протез зручний у носінні і не викликає будь-якого дискомфорту.
Бюгельний протез з аттачментами – знімний протез, що фіксується до металокерамічних коронок, які встановлюються на опорні одиниці зубного ряду за допомогою аттачментів – спеціальних замків. За рахунок останніх протез надійно фіксується, а самі фіксуючі елементи розташовані у внутрішній частині конструкції, тому сторонньому оку їх не видно.
Бюгельний протез із кламмерами – знімний протез, що фіксується за допомогою кламмерів – спеціальних гачків, що кріпляться на опорні зуби. Такі конструкції надійні та досить прості у використанні. Але вони мають недолік, який полягає в тому, що кламмери можуть бути помітні.

В

Вертикальна конденсація – технологія пломбування зубного каналу гуттаперчей, яка попередньо розігрівається, а потім ущільнюється за допомогою спеціального інструменту по всій його довжині.
Висічення «капюшона» – виконання надрізу на слизовій оболонці з метою усунення запального процесу, патогенних мікроорганізмів, їжі, яка накопичується в просторі між пришийковим простором і краєм ясен. Виконуватися таке хірургічне втручання може і у випадку, якщо під капюшоном прорізується зуб.
Вінір – незнімна керамічна накладка, що фіксується на передній частині фронтальних зубів з метою підвищення їхньої естетичності. Такі конструкції можуть використовуватися у разі потемніння, наявності на зубах сколів, укорочення одиниць зубного ряду, незначного їх зсуву, великого міжзубного простору.
Відкритий прикус – дефект прикусу, у якому немає змикання між верхніми і нижніми зубами. Зазвичай така аномалія торкається переднього відділу ротової порожнини.
Відбілювання зубів – освітлення зубної емалі з використанням спеціальних стоматологічних засобів для відбілювання.
Відкритий кюретаж зубодесневої кишені – процес видалення відкладень на зубах, тканинах, що постраждали від запалення, що протікає в них шляхом надання лікарю відкритого доступу до них. Для цього розсікаються ясна, потім полірується зубний корінь, після чого вона ушивається. До такого виду хірургічного втручання вдаються при значному ураженні навколишніх зуб тканин, запаленні, що розвивається глибоко в них.
Вкладка – стоматологічний мікропротез, який використовується для відновлення анатомічної форми зуба. Він заповнює його коронкову частину, а для його виготовлення зазвичай використовується пресована кераміка. Застосовується вкладка при лікуванні карієсу – середнього та глибокого.
Внутрішньокоренева вкладка – конструкція, відома і як штифт, який встановлюється в канал кореня хворого зуба, щоб коронка або пломба краще зафіксувалися. Зазвичай вона використовується при лікуванні сильно зруйнованих зубів.
Вивих звичний скронево-нижньощелепного суглобу – періодично рецидивне виходження з суглобової ямки головки нижньої щелепи. Для її вправлення зазвичай не потрібне лікарське втручання.
Видалення гранульом – вид оперативного втручання, за допомогою якого видаляються тканини ротової порожнини, залучені до запального процесу. Здійснюється видалення або разом з одиницею зубного ряду, або здійснюється лише резекція верхівки кореня.

Г

Галітоз – поява неприємного запаху із ротової порожнини.
Гарантія – це зобов’язання, що дається пацієнту на матеріали, що використовуються, і виконані лікарем роботи. Так, гарантійний термін є у пломбувальних матеріалів, , незнімних конструкцій.
Гематома – утворення, яке формується як наслідок скупчення крові у м’яких тканинах ротової порожнини внаслідок отримання людиною травм – відкритих чи закритих.
Гемісекція – процедура видалення одного кореня зуба багатокореневого зуба.
Гігієніст – лікар, що займається професійною гігієною ротової порожнини, яка включає видалення нальоту, каменів, м’яких відкладень з зубів, полірування, шліфування одиниць зубного ряду. Цей же спеціаліст консультує пацієнтів про те, як правильно доглядати ротову порожнину – зуби, ясна, ортодонтичні конструкції.
Гігієнічний індекс – показник гігієнічного стану ротової порожнини.
Гінгівіт – захворювання запального характеру, що протікає в тканинах ясен, яке не торкається кісткових тканин. За відсутності лікування хвороби вона може набути хронічного перебігу, а пізніше – трансформуватися в пародонтит.
Гінгівотомія – операція, що проводиться для лікування пародонтиту, що протікає в середньому або тяжкому ступені.Вона передбачає розтин стінки кишені пародонту, що дозволяє зробити процес відкритого кюретажу або видалити гнійні маси.
Гіперчутливість зубів – хвороблива реакція на механічні, хімічні, температурні подразники.
Гіпоплазія емалі – порушення процесу розвитку, дозрівання емалі під час формування одиниці зубного ряду. Причинами виникнення можуть стати хвороби жінки, зокрема інфекційного характеру, коли вона виношує дитину. Запідозрити це порушення можна за наявності плям, нерівностей на зубній емалі.
Глибокий прикус – аномалія змикання щелеп, за якої виражено накриття нижньої щелепи верхньою. Через це верхні та нижні зуби не змикаютьмя у фронтальному участку, а лікування цієї аномалії проводиться із застосуванням брекет-систем.
Гранулема – частина тканин ротової порожнини біля верхівки зубного кореня, у якій протікає запальний процес. В результаті в зазначеній області формується ущільнення, яке і називається гранулемою, і є місцем накопичення продуктів життєдіяльності патогенних мікроорганізмів. Виникати такі утворення можуть унаслідок невилікованого вчасно пульпіту, карієсу.
Гутаперча – вид пломбувального матеріалу, який використовується у стоматології для пломбування зубних каналів. Він може бути «холодним», що є штифтом, і «гарячим», що є текучою речовиною, що заповнює дрібні простори ураженого зуба.
Губний бампер – ортодонтичне пристосування, яке складається з кілець, що прикріплюються до нижніх бічних зубів і дуги. Фіксується на нижній щелепі – між губою і зубною поверхнею. Ця конструкція використовується для виключення надмірної дії губ на зуби.

Д

Дентальна імплантологія – галузь стоматології, яка займається встановленням імплантатів, а на них – протезів, коронок з метою відновлення зубного ряду, якщо у пацієнта втрачено зуб.
Дентофобія – страх, який людина має перед проведенням стоматологічних маніпуляцій.
Депофорез – обробка зубних каналів із застосуванням спеціального апарату і препарату за їх непрохідності.
Депульпування – процес видалення нервово-судинного пучка, який живить зуб, і називається він пульпою.
Діагноз – виявлення хвороби з урахуванням збору анамнезу, огляду пацієнта, застосування методів дослідження, дозволяють отримати точну картину захворювання.
Діагностичні моделі – гіпсові макети зубів, що відливаються в лабораторії на основі попередньо зроблених з одиниць зубного ряду зліпків пацієнта. Вони застосовуються для підбору індивідуального лікувального плану.
Діастема – простір між передніми зубами – безпосередньо центральними.
Дизоклюзія – порушений контакт між зубами нижньої та верхньої щелепи, і проблема усувається за допомогою ортодонтичного лікування.
Дистальний прикус – порушення прикусу, при якому верхня щелепа значно висунута над нижньою, тому вони не замикаються. Впоратися з цим явищем допомагають ортодонтичні конструкції.
Дистопований зуб – одиниця зубного ряду, яка має неправильне розташування в ньому – наприклад, він може рости над ним або відхилятися від інших зубів.
Дренаж – силіконове або гумове пристосування у вигляді смужки, що розміщується у розсіченні м’яких тканин, щоб не допустити його закриття та забезпечити відтік ексудату.
Дуга – частина ортодонтичних конструкцій (пластинок, брекет-систем), за рахунок яких виконується переміщення зубів, якщо їх потрібно вирівняти, виправити прикус.

Й

Йоршик зубний – гігієнічний пристрій, який використовується для ретельного очищення ротової порожнини. Такі пристрої можуть мати циліндричну чи конічну форму. Застосовуються вони, зокрема для догляду за ортодонтичними конструкціями, у разі великого міжзубного простору.

З

Закритий кюретаж зубодесневої кишені – процес видалення зубного каменю, що з’явився під яснами, а також усунення тканин, в яких розвивається запальний процес.
Запечатування фіссур – технологія, що дозволяє проводити профілактику карієсу у дітей. Вони є природними заглибленнями, що знаходяться на поверхні зубів. Щоб не допустити їх ураження карієсом, їх обробляють спеціальним пломбувальним матеріалом.
Захисна металева коронка – ортодонтична конструкція, що використовується для захисту молочних зубів у дітей при їх сильному руйнуванні, якщо пломбувальний матеріал у цьому випадку не є ефективним.
Зліпки – відбитки зубів, що формуються із спеціального матеріалу. Вони потрібні для створення ортодонтичних і ортопедичних конструкцій.
Змінний прикус – процес зміни молочних зубів на постійні. Цей період зазвичай випадає на вік дитини приблизно з 5 років до 12 років.
Зняття зубних відкладень – вид професійної гігієни ротової порожнини, за допомогою якої усувається бактеріальний наліт, зубний камінь, пігментація зубів із кореневої чи коронкової частини зуба.
Знімний апарат (простий знімний) – конструкція, що використовується в ході ортодонтичного лікування. Вона складається з пластмасової основи, що контактує із зубами та слизової порожнини рота.
Знімний апарат, що має додаткові активні елементи – конструкція, що використовується в ході ортодонтичного лікування, що складається з пластмасової основи, гвинтів, які до неї кріпляться, деталей із дроту, пружин, за рахунок яких здійснюється переміщення зубів.
Знімний протез для дітей – знімна конструкція, яка використовується з метою заміщення відсутніх зубів (молочних або постійних), видалених раніше за потрібний термін.
Зубний камінь – тверді відкладення, що утворюються в пришийковій ділянці чи поверхні зубів. Виникає він через неправильну або недостатню гігієну ротової порожнини, внаслідок чого з’являється зубний наліт. Якщо вчасно його не позбутися, формується зубний камінь, який здатний пізніше спровокувати різні стоматологічні хвороби.
Зубні відкладення – бактеріальний наліт, що має м’яку чи тверду структуру. Він щільно прикріплюється до поверхні зубів або в пришийковій частині. Зубні відкладення формуються внаслідок неправильної гігієни ротової порожнини. У запущеній стадії вони здатні спровокувати появу карієсу, запалення пародонту.
Зубоясенна кишеня – простір між пришийковою частиною коронкової частини зуба та краєм ясен.

І

Іммобілізація зуба – процес знерухомлення одиниці зубного ряду, для якого застосовується спеціальний стоматологічний матеріал, медичний дріт, шини.
Імплантат – штучна конструкція, що застосовується у стоматології для відновлення втраченого зуба. Вона є штифтом, вживлюваним у кісткову тканину, на який потім фіксується коронка.

К

Капа – конструкція, що одягається на зуби і покриває їх з усіх боків. Вона дублює розташування, форму одиниць зубного ряду, а для її виготовлення використовується тонка пластмаса. Застосовується цей пристрій для захисту зубів, при використанні різних лікарських, відбілюючих, гігієнічних засобів.
Карієс – найпоширеніше стоматологічне захворювання, що вражає тверді тканини зубів. Розвивається воно внаслідок впливу патогенних мікроорганізмів, і в результаті призводить до руйнування зубної емалі, а на більш пізніх стадіях може торкатися дентину, пульпи. Як лікування використовується пломбування уражених ділянок з метою відновлення цілісності тканин.
Кінетичне (повітряно-абразивне) препарування зуба – технологія, що використовується для лікування карієсу у дітей. Її застосування можливе лише у разі незначного ураження тканин або при необхідності обробити фісури. На зуб подається порошок, що м’яко впливає на тверді тканини, а головною перевагою такого методу є безболісність, відсутність шуму, вібрації.
Кіста – новоутворення, що формується у прикореневій ділянці, що має заповнену рідиною порожнину. Воно виникає у кісткових тканинах, що оточують зуб, і є результатом хронічного запального процесу, що протікає навколо верхівки зубного кореня.
Клиновидний дефект – ураження твердих тканин зуба, є дефектом, що має клиноподібну форму, і формується в пришийковій частині. Найчастіше проблема торкається фронтальних зубів, а причини її появи зазвичай полягають у підвищеному навантаженні на них.
Коагуляція – технологія висічення тканин у вигляді нагрітого обладнання, що застосовується під час хірургічних втручань.
Кільце – опорна складова ортодонтичних конструкцій, що мають спеціальний замок, за допомогою якого фіксуються лицьові дуги, бампери, внутрішньоротові дуги.
Композит – сучасний різновид пластмаси, що містить у своєму складі неорганічний наповнювач. Використовується цей матеріал у реставраційній стоматології – галузі, що займається підвищенням естетичності зубів.
Комп’ютерний прицільний знімок – рентгенівський знімок, який виконується у кабінеті стоматолога, щоб вивчити стан каналів зуба та проконтролювати коректність їхнього лікування, пломбування.
Консервативна пародонтологія – лікувальні заходи, за допомогою яких усувається запальний процес, що протікає у тканинах ясен. Серед таких маніпуляцій видалення зубних відкладень, лікування зубів терапевтичними методами, їх шліфування, полірування.
Корекція пломби – усунення дефектів, деформацій, які можуть виникати на пломбувальному матеріалі (наприклад, шорсткості, нерівності, краї, що нависають і т. д.).
Коронка зуба штучна – протез, який як ковпачок накриває коронкову частину зуба, щоб удалося відновити анатомічну його форму. У стоматології використовуються коронки, виготовлені з різних матеріалів – металокераміки, цільної кераміки. Виготовляються вони за індивідуальними параметрами з урахуванням форми, кольору зуба пацієнта. Встановлюються конструкції із застосуванням спеціального фіксуючого матеріалу, який забезпечує тривалий термін їхньої експлуатації.
Коронка зуба штампована – ортодонтична конструкція (протез), яка виготовляється з металевих дисків або гільз за допомогою штампування. Її надягають на коронкову частину зуба.
Косметичне контурування – технологія реставрації зубів, за допомогою якої вдається досягти потрібної форми, контурів. Проводяться процедури на передніх одиницях зубного ряду, завдяки чому підвищується естетичність усмішки пацієнта. Це безболісний процес, який здійснюється із застосуванням пломбувальних матеріалів високої якості.
Коффердам – пристосування у вигляді пластини, виготовленої з латексу, що застосовується для ізоляції одиниць зубного ряду від інших тканин ротової порожнини, слини під час їх лікування.
Куксова штифтова вкладка – лита стоматологічна конструкція, що фіксується в зубних каналах для зміцнення зуба та відновлення його коронкової частини. Виготовляється вона у зуботехнічній лабораторії за індивідуальними параметрами.
Кюретаж – процес очищення лунки, в якій знаходився зуб, від сторонніх речовин, тіл, грануляцій, осередків розвитку інфекції.

Л

Лазеротерапія – використання лазерного випромінювання у лікуванні стоматологічних захворювань. Завдяки його впливу вдається забезпечити оптимальні умови для подальшого відновлення тканин зуба.
Латеральна конденсація – технологія пломбування каналів коренів із застосуванням «холодної» гуттаперчі, що заповнює основний їхній простір.
Лікування зубних каналів – процедура видалення з них інфікованих тканин та вмісту з подальшим пломбуванням.
Лігатура – тонке еластичне кільце або медичний дріт – пристрої, за допомогою яких до зубів фіксуються дуги брекет-систем.
Лінгвальний – різновид брекет-систем, що кріпиться із внутрішньої сторони зубного ряду.
Лицьова дуга – пристрій, що використовується для переносу положення верхньої щелепи відносно черепу в спеціальний пристрій – артикулятор.
Лицьова маска – допоміжна конструкція, що використовується разом із брекет-системами для стимуляції нормального розвитку верхньої щелепи. Вона ж допомагає стабілізувати кут нахилу верхніх передніх зубів.
Лоскутна операція – вид оперативного втручання, до якого вдаються у разі потреби видалення тканин, уражених запальним процесом,під зубними відкладеннями чи під яснами. У результаті операції остання розсікається з наступним видаленням тканин. Втручання здійснюється з використанням анестезії.

М

Магнітно-лазерна терапія – фізіотерапевтичний метод, що використовується для усунення запального процесу у ротовій порожнині.
Матеріали пломбувальні – різні види матеріалів з різними властивостями та різного призначення, що використовуються для відновлення коронкової частини одиниць зубного ряду.
Матриця – стрічка, якою охоплюється зуб під час пломбування з метою правильного формування пломби. Виготовляється вона зазвичай з металу або целулоїду.
Мезіальний прикус – дефект змикання щелеп, у якому нижня значно виступає проти верхньої. Виправлення такої аномалії прикусу проводиться за допомогою ортодонтичного лікування.
Місцева анестезія – знеболення зубів (одного чи кількох) шляхом введення препаратів з анестезуючою дією у м’які тканини. Проводитись воно може не лише за допомогою ін’єкцій, а й за допомогою спеціальних паст та гелів.
Мікроабразія – методика усунення зубного нальоту, пігментних плям шляхом механічної обробки зубів з використанням засобів, що містять спеціальні кислоти.
Мікроскоп операційний – оптичний пристрій, що застосовується в ході ендодонтичного лікування, хірургічного втручання. Завдяки цьому пристрою вдається усунути із зубного каналу сторонні тіла, пломбувальні матеріали, коректно перелікувати його за необхідності, ретельно контролюючи цей процес.
Мостовидний протез– незнімна конструкція, що використовується для відновлення зубного ряду. Вона складається зі штучних зубів чи коронок і кріпиться на опорні зуби чи імпланти. Такі пристрої використовуються для заміщення максимум трьох втрачених зубів, що знаходяться поряд.

Н

Набряк – утворення, що формується в яснах в районі окістя, що є наслідком запального процесу, який протікає в ній, або в наслідок отриманої травми. Він пов’язаний зі скупченням рідини, у зв’язку з чим і утворюється флюс.
Некаріозне ураження зубів – дефекти твердих тканин зубів, не спровоковані карієсом. Вони можуть являти собою вади їх розвитку, бути спровокованими підвищеною стираємістю зубів.
Непереносимість базисних пластмас – дискомфорт, неприємні або болючі відчуття у пацієнта, що з’явилися після встановлення знімних протезів.

О

Облітерація – звуження або повне закриття просвіту будь-яких тканин у ротовій порожнині. Ці явища можуть бути наслідком вікових змін, запалення чи виконаного лікування.
Обробка зуба під коронку – зняття жорстких тканин приблизно на 1,5-2 мм з усіх боків зуба.
Обтурація – заповнення зубного каналу зуба пломбувальним матеріалом.
Оверлей – пломба-вкладка, за допомогою якої відновлюється коронкова частина зуба, а застосовується у разі значних руйнувань жувальних одиниць ряду. Виробляються такі конструкції з металовмісних матеріалів, кераміки або композитів.
Одиночна керамічна (або металокерамічна) коронка – конструкція, яка може бути з металевим каркасом або без нього, яка у стоматології використовується для реставрації пошкоджених зубів, відновлення їхньої коронкової частини.
Онлей – вид пломби-вкладки, виготовлений із композиту або кераміки. Застосовуються такі конструкції боротьби з дефектами коронкової частини зуба.
Операція – втручання в тканини ротової порожнини, що передбачає їхнє розсічення, висічення, зшивання.
Окістя – щільний, але тонкий прошарок сполучної тканини, що покриває зверху кісткову тканину щелепи.
Остеомієліт – запальний процес, що протікає у кісткових тканинах щелепи.
Ортодонтія – галузь стоматології, що займається профілактикою, діагностикою, лікуванням дефектів, патологій скелета щелепно-лицьового відділу.
Ортопантомограма – панорамний знімок, що дозволяє вивчити стан зубів (тимчасових та постійних), гайморових пазух, скронево-щелепових суглобів.
Ортопедія – напрямок стоматології, присвячений виправленню дефектів зубів, заміщенню одного або кількох з них.

П

Пародонт – м’які тканини, що оточують зуб.
Пародонтит – запальний процес, що протікає у тканинах, що оточують зуб. Результатом патології стає деформація альвеолярного відростка, а причина її зазвичай криється в наявності зубних відкладень (нальоту, каменю), який може утворитися як у зубоясенних кишенях, так і на поверхні зубів.
Пародонтоз – хвороба оточуючих зуб тканин, що супроводжується оголенням їх коріння. Запальний процес при цьому відсутній, а самі одиниці зубного ряду зберігають стійкість.
Пародонтологія – галузь стоматології, що займається вивченням, профілактикою, діагностикою, лікуванням патологій оточуючих зуб тканин.
Патологічне стирання зубів – витончення їх емалі внаслідок механічних пошкоджень. Це призводить до того, що висота коронкової частини зуба коротшає, а причинами його може бути бруксизм, дефект прикусу, відсутність деяких одиниць зубного ряду, наявність пломб, які вимагають корекції, нерівномірний розподіл жувального навантаження на зуби.
Періодонт – сполучна тканина, за рахунок якої зуб утримується у лунці.
Періодонтит – запалення, що протікає у сполучній тканині, що утримує в лунці зуб.
Перебазування знімного протеза – процес, який полягає у тому, щоб адаптувати ортодонтичну конструкцію до перебування у порожнині рота. Він потрібний, коли протез через тривале носіння став незручним, перестав виконувати покладені на нього функції.
Перелікування зубних каналів – це повторне лікування, яке полягає в їхньому розпломбуванні, усуненні гною, медикаментозного лікування при необхідності, повторному пломбуванні.
Перикоронарит – запалення в м’яких тканинах, які оточують зуб, що прорізується, зокрема, «зуб мудрості». Воно виникає, якщо для нього в зубному ряду немає місця, внаслідок чого при змиканні щелеп тканини травмуються. І тут формується «капюшон», у якому накопичуються бактерії, залишки їжі, як і провокує розвиток патологічного процесу.
Періостит – запалення, що протікає в окісті, яке з часом призводить до формування гнійних вогнищ, що локалізуються між кісткою і окістям. Зазвичай це захворювання розвивається внаслідок іншої стоматологічної хвороби – періодонтиту. Періостит супроводжується набряклістю м’яких тканин, болями, погіршенням загального стану. При даній патології потрібне невідкладне оперативне втручання.
Періостотомія – хірургічне втручання, що передбачає розтин окістя та її часткове відшарування від кістки. У результаті операції іноді встановлюється дренаж за необхідності.
Полірування пломби – усунення звисаючих країв, шорсткостей з пломбувального матеріалу.
Перфорація зуба є ускладненням при лікуванні кореневих каналів. Найчастіше вона виникає внаслідок необережних чи неправильних дій стоматолога. Найбільш часто прорив може виникнути в зубі з сильно викривленими кореневими каналами, або якщо просвіт каналу занадто звужений.
Повний знімний протез – знімна конструкція, яка застосовується для відновлення зубного ряду, якщо зуби відсутні на щелепі. Такий пристрій має 14 штучних зубів, закріплених на пластмасовій пластинці, що є імітацією ясен.
Поглиблення присінка ротової порожнини – вид оперативного втручання, що передбачає переміщення м’яких тканин з метою забезпечення необхідного ступеня поглиблення ротової порожнини.
Прицільний знімок – це рентгенівський знімок, що дозволяє вивчити стан твердих зубних тканин та прилеглих до них кісткових ділянок щелепи.
Препарування – висічення твердих зубних тканин за допомогою лазера чи бормашини. Така дія використовується для усунення карієсу, естетичної реставрації зубів, під час ендодонтичного лікування.
Провідникова анестезія – технологія знеболювання, що передбачає підведення анестетика до гілок трійчастого нерва для його блокади. Чутливість до болю блокується на широкій ділянці нижньої або верхньої щелепи, м’яких тканин, які знаходяться біля них.
Прикус– взаємне розташування зубних рядів при повному змиканні. У нормі зуби повинні стикатися один з одним, а якщо цього не відбувається, це дефект. Аномалії прикусу бувають вродженими або такими, що виявляються в період зростання постійних зубів. Сучасна стоматологія вміє виправляти такі проблеми за допомогою різних ортодонтичних конструкцій.
Пульпа – пучок, що складається з судин та нервів, розташований у зубній порожнині, яка називається пульповою камерою.
Пульпіт – запалення пульпи – нервово-судинного пучка, яке може бути спровоковане впливом патогенних мікроорганізмів або стати наслідком травми, карієсу.

Р

Радіовізіограф – це цифровий апарат, за допомогою якого проводиться рентген, щоб отримати прицільні знімки. Вони високоінформативні, безпечні для пацієнта, оскільки рівень випромінювання цього виду обладнання дуже низький, тому використовувати його можна для діагностики у дітей, вагітних жінок.
Руйнування зуба – порушення цілісності його тканин, спровоковане травмою, карієсом, сколом.
Резекція – операція, що передбачає часткове видалення чи висічення зубних тканин (кореня, кістки).
Резекція верхівки кореня – хірургічне втручання, яке застосовується, якщо в цій частині зуба є хронічні осередки інфекції (гранулеми, кісти). Якщо не усунути їх, це може призвести до втрати зуба з часом, тому резекція його верхівки – маніпуляція, що підвищує шанси на те, що він прослужить якомога довше.
Реконструкція – методики, що використовуються для корекції форми зуба, що передбачають застосування пломбувальних матеріалів.
Ремтерапія – процес ремінералізації зубів, що передбачає відновлення структури твердих зубних тканин із використанням засобів, що містять кальцій.
Реплантація зуба – видалення одиниці зубного ряду для усунення інфекційних вогнищ, після якого вона повертається на місце – у свою лунку.
Репозиція зуба – повернення йому правильного стану у разі вивиху.
Реставрація – технології відновлення форми зуба, якщо вона була втрачена внаслідок травми, сколу, карієсу.
Реставрація непряма – технології реставрації одиниць зубного ряду, що передбачають використання кераміки, що наклеюється на поверхню їхньої емалі або до дентину.
Реставрація пряма – усунення невеликих дефектів зубів за допомогою реставрації, яка проводиться шляхом нанесення та фіксації пломбувального матеріалу з подальшим затвердінням за допомогою світла. Методика застосовується для усунення дрібних сколів на зубах, клиноподібних вад у шийній частині, міжзубного простору. Завдяки їй вдається зберегти зубні тканини.
Ретенційний апарат (ретейнер) – конструкція, використовується для закріплення ефекту, отриманого під час застосування ортодонтичних заходів. Такі пристрої бувають металевими незнімними і пластмасовими знімними. Кріпляться вони до внутрішньої сторони зубів. Тривалість їх носіння може становити кілька місяців, і кілька років, а деяким пацієнтам воно показано протягом усього життя.
Ретенований зуб – одиниця зубного ряду, яка ще не прорізалася і розташовується поки що в щелепній кістці.
Ретракція ясен – процес оголення частини зубного кореня.
Розтин абсцесу – невелике розсічення ясен, що проводиться з метою усунення запального процесу, нагноєння.

С

Свищевий хід – канал, що утворюється між гранулемою або кістою та ротовою порожниною у щелепній кістці.
Сепарація – методика надання зубам потрібної форми, створення місця для зубів, якщо це необхідно для надання їм естетичності. З цією метою зменшується товщина емалевого шару з боків одиниць зубного ряду, а потім на них наноситься захисне покриття.
Синус-ліфтинг – хірургічна процедура, що у ряді випадків проводиться під час імплантації. Виконується вона для збільшення обсягу кісткової тканини альвеолярного відростка і проводиться у сфері гайморових пазух. Ця процедура може бути показана для подальшого встановлення імплантату.
Скол зуба – дефект одиниці зубного ряду, що став наслідком надмірного навантаження на неї, травми, удару, ослаблення емалі через різні патології.
Стоматологія – наука, що займається вивченням будови тканин порожнини рота, їх функцій, методи профілактики та лікування хвороб зубощелепної системи.
Спортивна стоматологія – напрям стоматології, що займається проблемами профілактики захворювань, сколів, травм зубів, які можна отримати під час занять різними видами спорту, у тому числі такими як футбол, теніс, гірські лижі, хокей, бокс.
Стоматит – запальний процес, що протікає в слизовій оболонці ротової порожнини і викликаний вірусом або бактеріями.
Страз – декоративний елемент, який виготовляється зі скла, дорогоцінного каміння, композитних або інших матеріалів. Він встановлюється на видимій частині зубів для їхньої естетичності.

Т

Телерентгенограма – оглядовий знімок, на якому відображається стан м’яких та кісткових тканин черепа. Стоматологія цю методику використовує, якщо планується корекція прикусу, лікування щелепно-лицьових травм, тотальне протезування.
Терапія – галузь медицини, що займається вивченням причин, перебігу, методів лікування різних стоматологічних захворювань та його профілактики.
Технологія пресування – лабораторні методи виробництва цільнокерамічних протезів, що передбачають застосування високих температур та високого тиску. Їх використовують для виготовлення мостоподібних протезів, коронок, вінірів, пломб-вкладок.
Трансплантація – процес пересадки біологічної тканини.
Трема – відстань між бічними одиницями зубного ряду.
Трепанація коронки зуба – висічення тканин зуба, яке виконується для відкриття доступу до каналів його коріння. Ця процедура використовується при здійсненні ендодонтичного лікування.
Тризм – дефект, у якому ускладнене відкривання рота чи його відкривання неповне, що є результатом спазмів жувальних м’язів.

У

Установка імплантату – вид втручання, під час якого формується кісткове ложе, а нього потім буде введено імплантат.

Ф

Файл – тонкий стоматологічний інструмент зі складною конструкцією, який використовується для обробки стінок каналів зубного коріння. Він буває двох видів – машинний та ручний.
Філтек – матеріал, який застосовується для реставрації зубних поверхонь для надання одиницям зубного ряду естетичності. У ряді випадків він дозволяє і відновити їм функціональність, якщо вона частково втрачена.
Фіссура – борозенки дрібних розмірів, розташовані на зубних поверхнях (їхній жувальній частині). Ці поглиблення є природними, але важкодоступні для гігієнічних процедур, тому в них накопичуються патогенні мікроорганізми. Згодом це призводить до розвитку карієсу. У дитячому віці, щоб уникнути таких наслідків, проводиться герметизація фіссур із застосуванням спеціальних пломбувальних матеріалів.
Фотодинамічна терапія – методика, яка використовується для лікування хвороб пародонту та передбачає вплив на тканини та мікрофлору лазерним випромінюванням. Спочатку проводиться обробка фотосенсибілізуючим препаратом. Завдяки цій технології видаляються патогенні мікроорганізми.
Флосс – пристосування, яке більше відоме як зубна нитка. Використовується засіб гігієни для очищення міжзубного простору від залишків їжі, бактерій.
Фторування зубів – обробка одиниць ряду матеріалами, що містять фтор, яка проводиться для зміцнення їх твердих тканин. Буває поверхневе фторування, що передбачає обробку поверхні зубів, і глибоке фторування, що передбачає введення засобів у тканини за допомогою електрофорезу.
Функціональні апарати – знімні конструкції, що використовуються для того, щоб стимулювати зростання щелеп. Принцип їх дії полягає у нормалізації функцій щелепно-лицьових м’язів.

Х-Ц-Ч-Ш

Хірургія – напрямок медицини, що вивчає різні захворювання та передбачає їх лікування за допомогою операції.
Хірургічний шаблон – знімна пластинка, завдяки якій вдається точно визначити місце для введення імплантату і правильно направити його під час встановлення під час оперативного втручання.
Цільнокерамічний протез – конструкція, виконана із застосуванням методики пресування. До таких належать вініри, вкладки, мостоподібні протези, коронки.
Цистектомія – оперативне втручання, яке здійснюється для видалення кісти.
Часткова брекет-система – конструкція, що використовується для вирівнювання зубів, виправлення прикусу і фіксована на одиницях зубного ряду лише з однієї щелепи або лише з його частини.
Частковий знімний протез – ортопедична конструкція, що використовується для відновлення зубного ряду, в якому немає одного або декількох зубів. Фіксується вона на свої опорні зуби пацієнта.
Шинування зуба – процес, що передбачає усунення його рухливості за допомогою його з’єднання з іншими одиницями зубного ряду.
Шліфування пломби – стоматологічна маніпуляція, що проводиться для згладжування пломби, щоб усунути шорсткості, залишки пломбувального матеріалу, зробити її максимально комфортною для пацієнта та відповідним його прикусу.
Штифт внутрішньоканальний (або внутрішньокореневий) – спеціальна конструкція, яка використовується для зміцнення хворого зуба з подальшим пломбуванням. Виробляють її із скловолокна, металу, а її форма може бути різною залежно від пошкодження одиниці зубного ряду.
Штучні зуби – набір зубів, виконаних із пластмаси, що мають природний зовнішній вигляд, колір, форму.
Ексудат – рідина, що накопичується в тканинах, що утворюється в тканинах, в яких протікає запальний процес. До її складу можуть належати результати життєдіяльності бактерій. Вирізняють і геморагічний ексудат, що складається з крові.